ГАРАНТИРАНО КАЧЕСТВО НА ДОБРИ ЦЕНИ
           

 

Транзитний продаж товару з території третьої країни (України) напряму до іншої держави члена ЄС без доставки на територію Болгарії. Нарахування ПДВ та необхідні документи

Транзитний продаж товарів

Болгарська компанія закуповує пелети (паливні гранули) в Україні, оплачує за товар українській компанії і продає компанії, яка знаходиться в Італії. Доставка товару здійснюється напряму в Італію.

Болгарська компанія діє від свого імені, за власний рахунок і не є посередником італійської компанії. Чи буде за таких умов дана угода вважатися угодою про поставку товарів в межах Європейського Союзу, чи потрібно подавати VIES-декларацію (Value Added Tax Information Exchange System - Інформаційна система для обміну інформацією про платників ПДВ) і реєструвати її у системі «Інтрастат»?

Наголошу, що пелети буде закуповувати наша болгарська компанія з метою перепродати їх іншим компаніям (податково зобов’язаним особам), які зареєстровані за законом ПДВ в Італії, при цьому наша компанія не виступає посередником. Прошу пояснити усі нюанси щодо сплати ПДВ у цьому випадку.

Відповідь:

За вказаних обставин чітко вимальовується транзитна операція купівлі-продажу товару із залученням трьох учасників, які зареєстровані у двох різних державах членах ЄС (Болгарія та Італія) і у третій країні (Україні) відповідно. Надзвичайно важливими є два суттєвих пункти, що стосуються митних і податкових зобов’язань учасників операції:

- умови, за якими здійснюється поставка товару, тобто хто в цій угоді бере на себе зобов’язання щодо транспортних витрат і/або ризиків, пов’язаних з поставкою товару: продавць чи покупець;

- варіант врегулювання взаєморозрахунків між учасниками оперції.

Ці два моменти є вкрай важливими для точної кваліфікації позиції (згідно із законом), яку займає у цій операції болгарська компанія, оскільки:

- по-перше, якщо болгарська компанія діє як посередник під час здійснення закупівлі товару в української компанії, тобто заключає угоду від свого імені, але за рахунок італійської компанії, оподаткування її поставок у такому випадку відбувається згідно зі ст.127 ЗПДВ (Закону про податок на додану вартість). Якщо ж вона здійснює закупівлю від свого імені і за свій рахунок і потім перепродає товар італійській компанії, тоді у цій операції вона виступає як самостійний транзитний торговець. У нашій відповіді ми приймаємо варіант, що компанія бере участь в операції на умовах транзитного торговця;

- по-друге, товар, що є об’єктом операції, придбано в Україні і перепродано компанії, яка знаходиться і зареєстрована як платник ПДВ в Італії, за умови що сам товар не доставляється на територію Болгарії. Дуже важливими є те, на яких умовах здійснення поставки укладено угоду з італійською компанією – чи накладають вони зобов’язання на болгарську компанію до пункту доставки товару в Італії чи ні. Від цього залежить визначення місця поставки для болгарської компанії і відповідно її податкові зобов’язання з купівлі-продажу. Такі зобов’язання (у тому числі і по оплаті мита і ПДВ за імпорт) можуть виникнути, наприклад, в угодах, укладених на основі комерційного терміну категорії «D» міжнародних торгових умов «Інкотермс». У нашій відповіді ми приймаємо варіант, за яким угода болгарської компанії не укладена на основі терміну категорії «D» і компанія не несе зобов’язань по імпорту товару в Італію.

У данному випадку, згідно з міжнародними торговими правилами, операція, у якій бере участь болгарська компанія, кваліфікується як «транзитний продаж товару» і поставка товару італійській компанії не є поставкою в межах Європейського Союзу. На основі здійсненої поставки болгарська компанія не повинна подавати VIES-декларацію і реєструвати її у системі «Інтрастат». Підставою для такого висновку є наступне: при здійсненні описаної вище операції, відсутній рух товару між територіями двох держав членів ЄС, що вимагало б подавати декларацію за системою «Інтрастат» (Європейська статистика торгівлі товарами). Також відсутня поставка, податок на яку нараховує отримувач, що у свою чергу контролюється VIES-системою. У цьому випадку маємо дві окремі поставки: перша – українська компанія поставляє товар болгарській компанії; друга – болгарська компанія поставляє товар італійській компанії. Згідно із ЗПДВ (Закон про податок на додану вартість) місце здійснення двох поставок знаходиться за межами території країни.

Місце першої – територія України. Для української компанії – це експорт і за міжнародними правилами до такої поставки застосовується нульова податкова ставка.

Місце другої – територія Італії і дана поставка підлягає оподаткування по ПДВ при здійсненні митних процедур, пов’язаних з імпортом. У зв’язку з цим для болгарської компанії виникають зобов’язання по ПДВ імпортованого товару тільки якщо угода на поставку укладена на умовах комерційного терміну, який зобов’язує болгарську фірму взяти на себе витрати і ризики по товару до конкретно визначеного місця поставки (міста, населеного пункту, об’єкту чи складу) на території Італії і відповідно, коли болгарська компанія вказана як імпортер в митній декларації про імпорт. В іншому випадку зобов’язання по ПДВ при імпорті товару несе італійська компанія.

За таких передумов зазвичай говорять, що поставка болгарської компанії знаходиться за межами дії нашого ЗПДВ. Саме таким і є наведений вище приклад з поставкою пелетів з України.

На таких умовах поставка української компанії кваліфікується як експорт. Місце поставки знаходиться на території України і оподатковується за нульовою ставкою. Зі свого боку українська компанія надає болгарській рахунок-фактуру і митну декларацію на експорт.

Українська компанія виступає відправником, болгарська – постачальником, а інша країна ЄС – отримувачем.

Згідно з діючою формою митної декларації, у якій зазначають товари на імпорт (у зв’язку з уніфікацією митного законодавства країн членів ЄС, італійська форма декларації така ж як болгарська), позиція «постачальник» відсутня. Для ідентифікації учасників імпорту у клітинці №1 вказують відправника, у нашому випадку це – українська компанія, у клітинці №5 – отримувача - італійська компанія і у клітинці №14 – декларанта. Коли імпорт товару в Італію здійснює італійська компанія, її слід зазначати і як отримувача товару, і як декларанта імпорту.

Якщо болгарська компанія декларує та імпортує товар, тоді вона бере на себе і митні зобов’язання, включаючи ПДВ за імпорт. Коли потім болгарська компанія продає товар італійській компанії, вона тим самим формує оподатковуваний оборот в Італії. Якщо у неї немає зобов’язань до італійської компанії (як ми визначили вище), тоді потрібно або вказати її в декларації як відправника, або не фігурувати в ній. У такому випадку для італійської компанії це буде імпорт, і тоді, саме вона бере на себе митні і податкові зобов’язання по товару. За таким варіантом для болгарської компанії не виникає зобов’язань з податків в Італії.

За умови, коли експорт товару, який є об’єктом операції, здійснила українська компанія, а імпорт в ЄС – відповідна європейська компанія, ваша поставка визначається як така, місце здійснення якої знаходиться за межами території країни (Болгарії). У виписаному вами рахунку-фактурі не потрібно нараховувати ПДВ, а у графі «підстава» слід зазначити: «ч.3 ст.86 ЗПДВ». На основі такої поставки не потрібно подавати VIES-декларацію.

Дані, зазначені у рахунку-фактурі, реєструють у колонці №23 щоденника продажу і у клітинці №18 довідки-декларації за відповідний податковий період. Згідно із п.1 ч.2 ст.69 ЗПДВ ця поставка дає компанії право отримати податковий кредит у поточному або в одному з 12 наступних податкових періодів за умови наявності відповідних нормативних вимог.

Як доказ своєї участі в операції компанія повинна надати наступні документи:

- рахунок-фактура, який виписала українська компанія; копія митної декларації про експорт, де болгарська компанія зазначена як отримувач згідно з угодою купівлі;

- рахунок-фактура на поставку італійській компанії і копія митної декларації про імпорт;

- товарно-транспортна накладна CMR і документ про страхування-карго (вид страхування вантажу).

 

 

 


Copyright ©2009 Kantora.eu
Изработка на сайта: тел. 0899/286730; info@obektiv.info